Лідія Андріївна Парова – вчитель двох одеських космонавтів

Можна багато говорити про одеських учителів. Їм присвячено велику кількість книг, статей, конференцій, що проводяться у місті. Проте є ім’я, яке виділяється особливо у цьому досить щільному списку. Таким педагогом, спеціалістом-хіміком великої душі людиною була Лідія Андріївна Парова.

Не всі її учні стали хіміками, але те, як вона вела заняття, ставила експерименти, як жартувала з приводу наших успіхів і промахів, відклалося в серцях багатьох. Якщо ж хтось ставав хіміком, фармацевтом чи фахівцем в іншій галузі, то цьому часто була “винною” саме вчителька хімії. Більше на odessitka.info.

“Хімічні університети” Лідії Парової

Лідія Андріївна була, як то кажуть, із наших місць. Вона народилася 15 квітня 1916 р. у селі Демидове Березівського району. У чотирнадцять років вона стала студенткою Одеського електрохімічного технікуму, який закінчила у червні 1934 року. Вже у вересні того ж року почався її довгий трудовий шлях. Першим її місцем роботи стала школа № 8, у якій до грудня 1937 р. вона працювала вчителем молодших класів, паралельно займаючись в Одеському державному університеті. На відміну від багатьох дівчат того часу, вона встигла здобути вищу освіту до війни, а свої перші уроки провела вже у дні війни – у селі Яковлівка Петроверовського району Одеської області. З червня 1942 року до дня визволення працювала у знаменитому фельдшерсько-фармацевтичній школі на вулиці Баранова (сьогодні – Княжа), 10.

У квітні 1944 року до Одеси із Середньої Азії повернувся колектив Військово-повітряної Спецшколи. Лідію Андріївну, яка на той час мала вагомий стаж і педагога, і фахівця-хіміка, покликали викладати хімію майбутнім льотчикам. У характеристиках, які давали їй керівники навчальних закладів, де їй потім довелося працювати, говорилося, що «добрим словом згадують Лідію Андріївну багато її вихованців, яким вона прищепила любов до знань, допомогла обрати свій життєвий шлях, серед яких льотчики-космонавти Герої Радянського Союзу Г.Т.Добровольський та Г.С.Шонін».

Лідія Андріївна: вчитель та творець

З липня 1944 року, коли Лідія Андріївна прийшла у новий колектив, по жовтень 1951 року, коли школа була розформована, у школі ВПС змінилася велика кількість співробітників, було близько десятка директорів. Вчитель хімії Лідія Парова залишалася у закладі до останнього дня – 4 жовтня 1951 року. А вже 5 числа того ж місяця вона почала викладати в тих же стінах вже курсантам Військово-морського училища механіків флоту.

Паралельно з цим вона працювала в середній школі № 29 на розі вулиць Колонтаєвської та Комсомольської (так називалась вул. Старопортофранківська), а 1 вересня 1958 року її перевели до відтвореної школи № 10, у добре знайому будівлю на вулиці Ленінградській, 3-б. Пропрацювавши трохи більше 2 років у школі, Л.А. Парова була переведена викладати хімію до Одеського автомеханічного технікуму, звідки вийшла на пенсію.

Невідомо, чому, тільки у вересні 1971 року Лідія Андріївна повернулася до школи № 10, пробувши «справжньою» пенсіонеркою лише 3 місяці. Спочатку тимчасово, а потім і постійно ветеран-хімік знову почала викладати улюблений предмет у школі, яка на той час отримала почесне ім’я «школа № 10 імені Г.Т. Добровольського». А за сумісництвом викладала хімію і вже згаданому технікумі.

Трохи озираючись назад, треба сказати, що поєднувати два місця роботи доводилося Лідії Андріївні ще під час перебування викладача Спецшколи ВВС, що дуже не подобалось начальству. Коли про це стало відомо у Спецшколі, Лідії Андріївні запропонували обирати і вона обрала школу на вулиці Ленінградській. Щоправда, на другому місці роботи тоді доопрацювати їй дозволили. Такою була колегіальність, а може, просто не вистачало вчителів.

Повернувшись до освіти в 1971 році, Лідія Андріївна Парова працювала ще цілих 20 років, а пішла на пенсію вже у новій країні.

Крім того, що Л.А. Парова була чудовим викладачем хімії, вона вела велику суспільну та методичну роботу, постійно стежила за досягненнями науки та техніки. Саме її зусиллями у школі було створено хімічний кабінет, у якому щільними рядами тіснилися пробірки, колби, штативи та інший хімічний інструментарій.

.,.,.,.