Багато хто з одеситів пам’ятає красиву історію кохання, розказану глядачеві у відомому телесеріалі про легендарного одесита, Михайла Вінницького (він же – Михайло Япончик).
Однак, насправді, біографія цього персонажа, як, втім, і всіх, хто був з ним пов’язаний, має чимало “білих плям” і достеменно невідомих фактів.
Наш матеріал odessitka.info, з посиланням на zen, ми присвячуємо Цилі Аверман, якій судилося стати тією самою єдиною для одного з найбільш харизматичних та відомих одеських бандитів.
Трагічна передісторія
Її чоловіка, Михайла Вінницького (Михайла Япончика) убив червоноармійський командир, Урсулов.
Це сталося тоді, коли бійцями з полку, який сформував одесит, намагаючись відступити в бою з петлюрівським військом, був захоплений один із потягів.
Більшовики від самого початку мали сумніви щодо бойових і моральних якостей, які були властиві одеським бандитам, що увійшли до полку Япончика. Тому, коли їм стало відомо про факт дезертирства, Урсуловим було прийнято рішення про перехоплення поїзда.
Далі версії, які описують те, що відбувалося, розходяться.
Так, одна з версій говорить про те, що Урсуловим був зроблений смертельний постріл у спину Япончика. А друга версія стверджує, що під час розмови, Япончиком було завдано удару в груди командира, і тим був зроблений вирішальний постріл.
Щодо місцезнаходження на той час дружини Михайла, також все не так однозначно.
Також неясно, де в цей момент була дружина Вінницького. За версією творців телесеріалу про життя Михайла Япончика Циля знаходилася в тому ж потязі.Тобто вона прибула на фронт разом із чоловіком. Проте, швидше за все, вона знаходилася в Одесі.
Вимушений від’їзд
Після того, як Цилі стало відомо про те, що її чоловік загинув, вона чітко усвідомила той факт, що перебувати в Одесі тепер для неї небезпечно, тому потрібно їхати.
За їхньою спільною з Михайлом дочкою доглядала свекруха Цилі – Доба Вінницька. Коли жінка дізналася про те, що невістка планує виїхати, то заявила, що не хоче віддавати маленьку онучку.
Достеменно невідомо, в компанії кого виїжджала Циля з нашого міста. Її супроводжував або найближчий друг її покійного чоловіка, або чоловік сестри Михайла. Імовірно згодом Циля стала дружиною цього чоловіка.
Розлука з дитиною
Доля розпорядилася так, що Цилі не судилося більше зустрітися зі своєю дочкою, а потім і онуком. Протягом перших років еміграції вона робила спроби забрати доньку. Декілька років поспіль наше місто відвідували люди, які мали доручення від Цилі забрати дитину. Але ніхто з них так і не зміг домовитися з Добою Вінницькою. Жінка не погоджувалась відпустити онучку.
Безбідне існування
Спочатку Циля емігрувала до Індії. Декілька своїх фотографій з Бомбея жінка відправила до Одеси. Згодом ці фото дбайливо зберігалися її правнуками, які переїхали до Ізраїлю. Пізніше жінка почала жити у Франції.
Відомо, що Цилі вдалося набути статусу доволі заможної жінки. З нашого міста вона виїжджала із чималою кількістю цінностей. Не можна виключати те що, що її батько був власником закордонних рахунків.Завдяки цим грошам вона змогла відкрити виробництво в одному із французьких міст.
Батько-підприємець зміг передати дочці чудові якості у вигляді розуму, енергійності та працездатності. Все це згодом допомагало їй примножувати капітал та купувати дорогу нерухомість.
Доля дочки
Вона ніколи не забувала про свою дитину, і намагалася дізнаватися про її життя. Перед тим, як почалася Велика Вітчизняна війна Ада, стала мамою сина, якого назвали Михайлом. Хто був батьком дитини – не було відомо навіть найближчим родичам.
Коли почалася війна Ада, взявши з собою маленького сина, евакуювалася до одного з міст Азербайджану. До Одеси вона вже більше не поверталася.
Зв’язок із рідними
У післявоєнний період родичам Цилі – доньці та її рідній сестрі Софії, яка зі своєю сім’єю продовжувала жити в нашому місті, не було нічого відомо про неї.
Тільки до кінця 60-х вони усвідомили, що з Цилею все гаразд – періодично вона відправляла посилки. Звичайно, не через пошту, а за допомогою людей, які воліли представлятися представниками тієї чи іншої міжнародної єврейської організації.
За припущеннями рідних Цилі, вона померла у сімдесятих. Це означає, що їй удалося прожити доволі довге життя. Також немає сумнівів у тому, що Циля була ровесницею свого легендарного чоловіка. Адже Вінницький з’явився на світ у 1891-му, а значить, його вдова померла, коли їй уже було більше вісімдесяти.
