Наприкінці 19-го – на початку 20-го ст. Одеса відчувала нестачу у школах та викладацькому складі для них. Насамперед з такою ситуацією зіткнулися жіночі навчальні заклади. До початку 20-го століття в Одесі знання давали міське училище ім. імператриці Марії Федорівни, грецьке Родоканакіївське жіноче училище (234 учениці), лютеранське (німецьке), деякі інші. У місті та на його околицях працювала мережа початкових міських училищ.
На початку 20-го століття в нашому місті працювало вже 12 жіночих гімназій, до 1915 року – 23. Серед тих гімназій, які були відкриті в Одесі з 1908 по 1915 роки, виявилася гімназія, заснована М. Маєвською. Спочатку заклад мало статус прогімназії (з неповним курсом гімназичного навчання), у якій на 1 січня 1911 року вважалося 143 учениці, зокрема 30 дівчат – єврейської національності. Більше на odessitka.info.
Гімназія на вулиці Торговій
Перша офіційна згадка про гімназію зустрічається в Циркулярі Одеського навчального округу, де зазначено, що 28 вересня 1907 року гімназію відвідав Директор народних училищ. Проте населення міста дізналося про цю прогімназію раніше.
Одна з перших публічних згадок про цей навчальний заклад з’явилася на сторінках Одеського листка. Там було розміщено оголошення про набір учениць. У номері від 27 травня 1907 року в першій смузі було зазначено, що жіноча гімназія, заснована М.М. Маєвської, приймає прохання на 1907 – 1908 навчальний рік.
Текст оголошення звучав так:
ЖІНОЧА ПРИВАТНА ГІМНАЗІЯ М.М. МАЄВСЬКОЇ
з усіма правами Правіт. гімназій
прийняття прохань у пригот., I, II, II, IV, V кл.
щодня від 11 до 2 год.
дня. При гімназії
ДИТЯЧИЙ САД та ПАНСІОН. Торгова, 16.
Таке саме оголошення з’явилося вже влітку на першій шпальті газети «Одеські новини» (№ 7301 від 10 серпня 1907 року), а ще двічі (27 серпня та 3 вересня).
Як видно з газетних публікацій, спочатку навчальний заклад розмістився в досить відомому в ті роки Будинку Перкеля (називався на ім’я домовласника). Ця П-подібна будова з прохідним двором та наскрізними парадними стояла буквально за 5-7 хвилин ходьби від самого центру міста.
Будинок відомий тим, що у ньому жили видатні вчені, викладачі, лікарі, зокрема майбутній лауреат Нобелівської премії І. Тамм, математик та видавець спеціалізованої літератури В. Каган, багато інших.
Марія Маврелівна та її навчальний заклад
Марія Маєвська була дочкою начальника Одеського поштового округу Маврелія Ігнатовича Маєвського. Він був володарем рангу справжнього статського радника. Сама ж засновниця гімназії була освічена жінка, за плечима якої були Вищі жіночі курси. Через кілька років до неї в якості співзасновниці додалася О.Г. Лобачевська.
Цікаво відзначити, що М.М. Маєвська та О.Г. Лобачевська періодично змінювали один одного на посаді директора. 1915 року Лобачевська остаточно стала директором.
Навчальний заклад М.М. Маєвської було прогімназією з підготовчим класом. За своїми навчальними планами та програмами воно відповідало чотирьом молодшим класам т.зв. повних гімназій. Її випускниці могли продовжити навчання у наступних класах гімназій без вступних іспитів.
Другого травня 1912 року навчальний заклад М. Маєвської став 7-класною гімназією, в якій навчалося вже 199 учениць. Як мінімум, з цього часу воно гімназія працювала в будинку на вулиці Софіївській, 24 – за півтора кварталу від колишньої дислокації.
Нове приміщення було набагато зручніше і просторіше за попереднє. Найголовнішим було те, що в кімнатах, переобладнаних класами, більше нікого не було. У розпорядженні гімназії був просторий двір, у якому могли бути лише вихованки.
За вказаною вище адресою навчальний заклад працював до 1920 року. Після встановлення в Одесі Радянської влади гімназію було перетворено на трудову школу. Декілька років у її стінах працювала школа нового типу під номером “90”. Відповідно до чинної в 1920-і роки традиції надавати школам статус за національною ознакою, школа на Софіївській була болгарською, а директором її була Н. Карагяур – болгарин за національністю.
