Усиновлення дитини – важливе та відповідальне рішення для всіх, хто на нього вирішується. Такі люди безперечно заслуговують на повагу, адже не так і просто – прийняти в сім’ю чужу дитину і виховати її за всіма стандартами суспільства. Більше на odessitka.info.
Незважаючи на це, в Одесі всиновлюють дітей, але з кожним роком дедалі менше. Наприклад, у 2019 році було усиновлено 159 дітлахів, а у 2020 – значно менше – 76 дітей. Але варто враховувати, що у 2020 році був карантин та відповідні обмеження, як розповідає Алла Кирияк– радниця голови Одеської ОДА.
Проте, це не завадило Ользі Подусової усиновити 15 дітей та жити щасливо разом із ними. Як вона зважилася на такий серйозний крок та як стежити за п’ятнадцятьма дітьми?
Любов до дітей
Ольга Подусова – одеситка, яка ще з дитинства мріяла про велику родину. Вона завжди знала, що всі її діти будуть саме з дитячих будинків. Так і вийшло: жінка почувається абсолютно щасливою та реалізованою, як мати.
При цьому, діти у Ольги найрізноманітніші, включаючи індивідуальні особливості: найстарший хлопчик Михайло – хворіє на аутизм, Маша – зовсім не розмовляла на момент удочеріння, у двох дітей – Жені та Настя виявили епілепсію, а у Лізи – парез верхніх і нижніх кінцівок. Всі діти проходять регулярне обстеження та належне лікування у медичних центрах.
“Усі вони – особливі, і кожен із них – окрема особистість. Спільне в нас те, що ми – сім’я, ми любимо одне одного. Сім’я – це віник, кожен окремо – це лозина. Ми разом і ми дуже щасливі. Повернись я на одинадцять років тому, все зробила б так само. Тому що це велике щастя дарувати любов дітям. Тому що без мене вони були б іншими або їх не було б зовсім, а зараз – це майбутні лікарі, льотчики, модельєри, журналісти, архітектори та інженери” – поділилася Ольга.
Вона вважає, що система інтернату та дитячих будинків не здатна давати дітям ту турботу та радість, необхідні знання та віру у хороше життя – як це можуть зробити батьки. Діти, які мешкають у подібних установах, з дитинства звикають, що за все в цьому житті треба боротися: за їжу, за іграшки, вони думають, що світ надто жорстокий і можуть зробити певні помилки в житті. Тому Ольга бажає, щоб у всьому світі, не лише в Одесі, люди більше звертали увагу на цю проблему та поповнювали свої сім’ї, дітьми з дитбудинку.
Згодом Ольга та її родина переїхали до міста Роздільна, що на Одещині. Кожна дитина має свої захоплення та відвідує гуртки та розвивальні курси. Всі вони знають, що таке материнська опіка та кохання, а Ольга намагається всім приділяти належну увагу однаково.
Поради усиновлювачам
Алла Кіріяк поділилася порадами, які допоможуть людям, які мають бажання стати усиновлювачами.
Кіріяк повідомила, що з 2019 року діють нові правила усиновлення, згідно з якими кожен, хто бажає стати усиновлювачем, зобов’язаний пройти спеціальне навчання. Це курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – затверджений Мінсоцполітикою. Такі курси можуть не проходити родичі дитини, яку усиновлюють.
Також Алла відповіла на запитання, яке часто задається майбутніми усиновлювачами: “чи не варто боятися генетичного впливу”.
“Я категорично проти таких думок. Вважаю, що генетично можуть передаватися хвороби, а дитину виховує оточення, спосіб та методи виховання. Не існує гена злочинності, проституції чи алкоголізму” – заявляє жінка.
Також, вона закликає всіх усиновителів задуматися і чесно відповісти собі на такі питання: “чи готовий я прийняти чужу дитину, як за рідну?”, “чи готовий я змиритися з тим, що дитина буде не такою, як я мріяв?”, “Чи я готовий до того, що дитина може і не бути вдячною, за такий вчинок”?
Чесні відповіді на, подібного характеру, питання, дозволяють рухатися далі майбутнім батькам. Адже в цій справі, як у жодному іншому, важливо усвідомлювати всю відповідальність за тих, кого ми впустимо до своєї сім’ї.
Алла Кирияк закликає всіх, хто замислювався на цю тему, не зволікати, а діяти – адже цей крок зробить хоча б на одну дитину щасливішою. Часто трапляється там, що у прийомних батьків, з часів з’являються і біологічні діти, що, безсумнівно, є чималим приводом для радості тим, хто так цього бажав.
