Одеса завжди полюбляла гарно вбиратися. Звичайно, це не стосується всіх людей і всіх тимчасових проміжків, але є незаперечним фактом. Хай там як, але в Одесі часто зустрічають по одязі й проводжають так само. Больше на odessitka.info.
Особливу увагу та цінність модним тенденціям, одесити почали приділяти саме на початку та протягом усього XIX століття. Про цей час ми й поговоримо, трохи зачепивши початок XX століття.
Що було предметом модного натхнення для одеситок? Де одягалися елітні пані Одеси? Куди вигулювали свої вбрання вершки суспільства?
Одеса – маленький Париж
У XIX усі модні тенденції зводилися до Парижа та Лондона. У цих містах існували справжнісінькі будинки мод, за якими стежив увесь світ.
Одесі пощастило: у це місто постійно привозили найкращі тканини, прикраси, вбрання прямісінько з Парижа. Адже Одеса була дуже важливим торговим містом для Російської імперії. Навіть мешканці з Петербурга приїжджали до Південної Пальміри для того, щоб придбати розкішні новинки.
Одеситки намагалися у всьому наслідувати парижанок та із задоволенням впроваджували паризьку моду у свої життя. У центрі міста, на вулиці Дерибасівська, існувало аж цілих три магазини “Паризькі моди”. Також працювали салони краси, де жінки пліткували й з перших вуст дізнавалися про новини зі світу моди.
Популярна газета “Одеський вісник” стала ще популярнішою, коли в ній з’явився розділ про моду у 1834 році. Одночасно двома мовами (колона російською та французькою), жителі Одеси могли не тільки читати про модні новинки, а й особисто бачити на фото готові образи, нові фасони суконь та капелюшків.
Як змінювалася мода протягом сторіччя
Саме в XIX столітті жінки пізнали справжню красу моди, розкішних образів та заздрісних поглядів суперниць.
В Одесі якраз набирали популярності бали: сюди й доводилося вбиратися одеситкам. Крім балів, виглядати розкішно потрібно в театрі, куди жінки приходили зі своїми кавалерами як побачити виставу, так й оцінювати вбрання інших.
За правилами етикету, жінка не мала одягати одну сукню більше ніж чотири рази. Оскільки у світ виходити доводилося досить часто, то й суконь у колекції одеситок було багато.
Протягом усього століття мода на фасони змінювалася з кожним новим десятиліттям, а дівчата пильно стежили за всіма змінами та застосовували їх на своїх вбраннях. Мода змінювалася і на зачіски, прикраси, капелюшки та навіть довжину волосся.
Жінки красувалися одна перед одною не тільки сукнями й капелюшками, але й прикрасами: брошками або браслетами з дорогоцінним камінням.
Наприклад, у 20-30 роки модно було вплітати в об’ємні коси різні прикраси, пір’я, живі квіти. Дуже важливо було не копіювати зачіску в інших жінок, адже це вважалося поганим тоном.
З кожним роком сукні ставали пишнішими, а широкі рукави змінювалися на більш приталені, особливо в передпліччях і кистях. Сукню обов’язково потрібно було доповнити капелюшком із пишним бантиком.
Ближче до другої половини XIX століття сукні стали ще пишнішими у спідниці, і ще тугіше затягнуті в корсеті, підкреслюючи зону декольте та тонку талію. У моду увійшло мереживо та яскраві тканини.
У 60-70 роки жінки стали відкривати плечі за допомогою овальних, широких вирізів, а балансували це дуже пишними та об’ємними рукавами-ліхтариками.
А ось до кінця століття в моду вже увійшли вирізи в чотирикутній формі, залишаючись такими ж, відвертими та помітними. Сукні більше не прикрашали воланами та мереживом, спідниці стали злегка розкльошені, а в моду увійшли витонченість та витонченість.
Початок XX століття
На початку XX століття в моді все ще залишалася витонченість смаку. Нарешті, на той час у місті став з’являтися “одеський стиль”. Заможні сім’ї шили одяг на замовлення, демонструючи свій статус. Тепер на вулицях по одязі можна було визначити банкіра, купця, міщанина і навіть злочинця.
Безперечно, йшлося про верхівки суспільства, адже прості одесити та жителі регіону не могли собі дозволити такої розкоші. Вони носили простий одяг, а сукні нарядніше одягали лише з дуже особливих випадків та свят.
