У роки, коли Союз СРСР вів визвольну війну проти нацистської Німеччини, часто стиралися ґендерні нерівності. Коли із заводів, фабрик та колгоспних полів на фронт йшли чоловіки, до верстатів і за кермо комбайнів сідали їхні дружини. Нарівні з чоловіками жінки виїжджали на фронт у складі театрально-концертних бригад. Часто процес стирання кордонів між двома статями стирався на полях битв і в небі. Жінки освоювали управління танками та літаками, вчилися прокладати лінії зв’язку, не кажучи вже про те, що вони були основними рятувальниками поранених бійців.
У роки війни багатьом молодим дівчатам не давали спокою небесні подвиги довоєнних льотчиць Поліни Осипенко, Марини Раскової, Валентини Гризодубової. З цієї причини вони проривалися до військкоматів з єдиним проханням – направити на навчання до військово-авіаційних училищ. З дівчат, які закінчували навчання в таких спеціальних закладах, формувалися авіаційні полки, в яких більшість льотних посад було віддано молодим льотчицям. Більше на odessitka.info.
Льотчиця винищувальної авіації
З весни до осені 1942 року в діючій армії було сформовано три полки з номерами від 586-го до 588-го. До складу 586-го винищувального полку у серпні 1943 року було переведено Зінаїду Федорівну Соломатіну. До війни вона працювала льотчиком в Осоавіахімі (громадська організація, яка готувала молодь до захисту Батьківщини).
У складі полку молодший лейтенант Зінаїда Соломатіна літала на прикриття фашистських нальотів промислових центрів і залізничних станцій. Їй доручали супровід важливих повітряних бортів. Так, до кінця серпня 1944 на винищувачах Як-1 і Як-9 вона здійснила 73 бойових вильотів: вісім – на супровід особливо важливих літаків Лі-2; тринадцять – на прикриття пересування військ по залізниці, 52 – на прикриття об’єктів, що охороняються.
Їй доводилося літати на штурмування противника під час Корсунь-Шевченківської операції. Від вильотів відважної льотчиці постраждали сотні військових та десятки одиниць техніки на території Одеської області, яка після війни стала для Зінаїди Федорівни рідною. Її машина прикривала переправу наших військ через Дунай і, нарешті, піхотинців – під час взяття Відня. Історики нарахували 96 успішних бойових вильотів льотчиці Соломатіної.
Мільйони кілометрів у мирному небі
Після закінчення війни против Германії та демобілізації Зінаїда Соломатіна не зрадила улюбленій професії. Але цього разу в її руках опинився штурвал цивільного літака. Спочатку вона працювала пілотом санітарної авіації на легких літаках, доставляла хворих, консервовану кров і медикаменти. Потім вона закінчила Школи вищої льотної підготовки та почала літати пілотом, а потім командиром двомоторного літака Іл-14 Одеського авіазагону Цивільного повітряного флоту.
На довгі роки в ній збереглася звичка: її голова завжди описувала ритмічні кола від плеча до плеча. Така поведінка сформувала потребу залишитися живою, оскільки під час виконання бойових польотів доводилося постійно дивитися вгору-вниз, праворуч-ліворуч. Чим більше крутиш головою, тим більше проживеш, з усмішкою згадувала вона, розповідаючи про нелегкі фронтові будні.
За 28 років служби в авіації літаки, якими керувала Зінаїда Федорівна, налітали понад два з половиною мільйони кілометрів – 57 витків навколо землі.
Військова та мирна праця пілота Соломатіної були відзначені державними нагородами, у тому числі званням Героя Соціалістичної Праці. Золоті літери з та її ім’ям прикрасили стелу Героїв на Театральній площі в нашому місті.
