Які знамениті творці прибували до Одеси? З ходу можна згадати Пушкіна (природно, він є твердою першою асоціацією у цьому питанні), Віру Холодну, Маяковського… Бували тут і Франко, і Нечуй-Левицький, про що знає менша кількість одеситів і одеситок. Далі на odessitka.
Насправді, список геніїв, які приїжджали у Перлину Чорного моря, досить довгий. Але поглинути все відразу просто не вийде. Тому ми подивимося на чотирьох знаменитих гостей Одеси, які, волею долі, всі мали відношення до літературної діяльності.
Леся Українка: український геній і прародителька українського фентезі
Навряд чи є сенс розпинатися про те, наскільки літературна спадщина жінки-генія важлива для України. І все ж, неможливо не сказати, що завдяки їй в країні зародився жанр фентезі.
Поетеса, письменниця і перекладачка, натхненниця багатьох творців, в тому числі одеських… Згадати навіть її дружбу з родиною Комарових: Галина Комарова орієнтувалася на творчість своєї гіперталановитої подруги, в результаті чого літературні потуги одеситки позитивно відзначив Іван Франко.
Взагалі, в Перлині Чорного моря Леся Українка бувала не раз. В першу чергу вона приїжджала сюди поправляти своє неміцне здоров’я: тут її лікували свіжий бриз, сині води моря, яскраве сонце і зелень місцевих пухнастих парків, а нарівні з цим всім, звичайно, споглядальне натхнення.
Вперше українська жінка-геній вирушила на український південь в сімнадцятирічному віці. На руку зіграло те, що її сім’я близько дружила з уже згаданими Комаровими, таким чином дівчина була в новому місці не одна, а з подругою, Маргаритою. Прихильниця німецької поезії, Леся Українка називала свою подружку Грехтен — і вони разом бродили одеськими вулицями і насолоджувалися природною свіжістю Хаджибейського лиману, від якого знаменита поетеса і лікувалася корисними грязями.
Їздили вони також до ароматних винних полів сонячного Шабо, там у Лесі Українки була так звана «виноградотерапія». Правильніше називати цей спосіб лікування ампелотерапією: він перекочував ще з давніх часів, і його застосовував ще Гіппократ.
Околиці Одеси досліджувалися поетесою систематично. Вона і згодом прибувала на південь, де у неї зібрався гурт однодумців, і кроки її ослаблених хворобами ніг пам’ятають в тому числі землі Білгород-Дністровського та одеського старокозачого села Усатово.
Сама ж Одеса Лесі Українці не те, щоб сильно подобалася. У чомусь Перлина Чорного моря навіть лякала поетесу масивами своїх різношерстих будівель. Емоції письменниця відчувала контрастні: в якійсь моменти у неї були пориви бігти із задушливого і галасливого міста, в якісь ж секунди вона не могла стримувати в собі захоплення від бескрайности блискучого моря. І як би там не було, але сюди вона багато разів поверталася…
Микола Гоголь: майстер слов’янської містики
Мотивація приїхати в Одесу у українсько-російського генія містики була така ж, як і у Лесі Українки. Здоров’я часто підводило його, а південний клімат з усіма своїми приморськими принадами повільно, але вірно відновлює організм. Спочатку Микола Гоголь замислювався про поїздку до Греції, за цим в Перлину Чорного моря і відправився, але потім… йому стало ліньки, і він залишився на українському півдні.
У поїздці до Одеси майстра містики засмучувало дуже багато чого. Занадто багато дискомфорту було на його душу: то злива вдарить, то холодно (письменник любив спеку, і при тому природну, а не штучно натоплену), а ще продувні будинки йому не подобалися.
Жив письменник у своїх друзів. Здебільшого він працював і ходив в гості. Полюбився Гоголю одеський театр, він навіть сходив подивитися власного «Ревізора».
А над чим, до речі, працював майстер слов’янської містики на півдні України? Відомо, що він писав другу частину «Мертвих душ», деякі уривки нового твору він зачитував друзям, але всі ми знаємо, що «Мертві душі 2» в прокат так і не вийшли.
Віссаріон Бєлінський: віртуоз літературної критики
Віссаріон Бєлінський знаменитий публіцистичною роботою і також літературною критикою. Багато працював він в літературних виданнях і в тому числі писав відгуки про творчість Гоголя. Відзначився критик неконвенційними поглядами на життя в ті часи: його віра в Бога поступово стиралася і в цілому він виступав проти християнства, хоч і не визнавав себе атеїстом, а також багато критик говорив про псевдопатріотизм і засуджував його, хоча сам любив свою рідну країну, якою була йому Росія.
Його ім’я може бути зовсім не на слуху в Одесі, що й не дивно, враховуючи, що критик не так багато часу провів тут. І поїздка його несла естетичну цінність в останню чергу.
Знову ж таки, як і Леся Українка, і як Микола Гоголь, Віссаріон Бєлінський прибув в Перлину Чорного моря для поправки здоров’я. Тут на нього чекала консультація з лікарем. Лікування в ті часи було, звичайно, блискуче: критику прописали палити беладону і купатися в морі. Не особливо це допомогло. Але і німецькі лікарі йому згодом теж не допомогли: сифіліс в ті часи був неухильним вироком на болісну смерть. Прийшло все до того, що з крупинками надії пан Бєлінський відправився на лікування до Франції і попався в руки шарлатана, який разорив його до смерті — буквально.
Шолом-Алейхем: основоположник сучасної літератури на ідиші
Біографія цього творця вкрай багата. Неможливо не згадати його відданість ідишу і той факт, що він принципово писав цією мовою, лише зрідка роблячи виключення. У тому числі він фінансував різноманітні літературні видання та надихав молодих творців на письменницьку роботу. Нарівні з цим він підтримував політику сіоністського руху, хоч в повній мірі і не поділяв деякі моменти.
Цікаво відзначити, що в якийсь момент літературні критики назвали Шолом-Алейхема єврейським Марком Твеном. А згодом сам Марк Твен сказав, що сам вважає себе американським Шолом-Алейхемом.
Якийсь час Шолом-Алейхем проживав в Одесі. Пам’ять його дотиків і голосу залишилася в стінах знаменитого одеського кафе «Фанконі», що збирало за одним столом геніїв східної Європи. Багато людей, відвідуючи заклад або ж проходячи повз нього навіть не замислюються, що колись тут сидів один з найзнаменитіших письменників в світі…
